Яку шкоду приносять неутилізовані використані батарейки та лампи
Яку шкоду приносять неутилізовані використані батарейки та лампи
Яку шкоду приносять неутилізовані використані батарейки та лампи
До цих пір в Україні використані батарейки та люмінесцентні лампи часто просто викидаються на звалища побутових відходів. У той же час в Європі вже давно існують системи утилізації люмінесцентних ламп, але в цілях збереження екології більшість вже користуються так званими LED лампами. А в супермаркетах встановлені спеціальні контейнери для використаних батарейок, в Японії їх збирають і зберігають до тих часів, коли буде винайдена оптимальна технологія переробки небезпечних відходів. У нас цим питанням фактично ніхто серйозно не займається.
Яку шкоду можуть принести не утилізовані використані батарейки, викинуті на смітник і в подальшому потрапивши в землю? Як повідомляють екологи, в них містяться важкі метали, навіть у дуже обмеженій кількості становлять загрозу здоров'ю людей: цинк, марганець, кадмій, ртуть, нікель та інші.
Викинута батарейка покривається корозією, через що шкідливі речовини можуть потрапити в ґрунтові води, а далі - в річки, озера, артезіанські води. Одна пальчикова батарейка може забруднити 400 літрів води або 20 квадратних метрів землі. Далі шкідливі речовини можуть потрапити в організм людини або тварини, де будуть накопичуватися.
Схожа ситуація з енергозберігаючими лампами, адже у стандартній лампі міститься від 3 до 5 міліграмів ртуті. Цей метал виключно отруйний і належить до першого класу небезпеки.
Ртуть - отруйна речовина 1-го класу небезпеки («надзвичайно небезпечні»). Ртутні пари, що не мають кольору, смаку і запаху, досить швидко випаровуючись при кімнатній температурі і накопичуючись в організмі людини, вражають клітини центральної нервової системи, інші органи і призводять до важких захворювань.
Вивезення та утилізація люмінесцентних ламп вимагають особливого підходу, ще починаючи зі стадії збору ламп, спершу слід перевірити цілісність ламп та їх упаковки, цю ж процедуру на місці виконає компанія, що займається збором відпрацьованих люмінесцентних ламп і транспортуванням їх до місця утилізації, з даним видом відходу, безпеки багато не буває. Все це пов'язано з тим, що при битті люмінесцентної лампи, ртуть, що міститься в ній, є сильним джерелом забруднення навколишнього середовища і несе небезпеку для здоров'я. На жаль, пари ртуті, не виводяться з організму живих істот, зокрема людини. Достатньо, всього однієї розбитої люмінесцентної лампи, що зможе викинути в повітря близько 50 м³ отруйної ртутної пари!
Утилізація люмінесцентних ламп, вельми актуальна, якщо враховувати кількість компаній і підприємств, де утворення відходів відпрацьованих люмінесцентних ламп просто зашкалює порівняно з відходами в господарських приміщеннях і це в кращому випадку, в гіршому, дані лампи просто викидаються в сміттєві контейнери, після чого лампи втрачають свою цілісність і випаровують отруйні пари ртуті. Як наслідок, екологія від цього тільки страждає, частішають онкологічні захворювання, частий головний біль. пригніченість, це і є одні з багато чисельних джерел даних проблем, пов'язаних зі здоров'ям.
Така сама історія і з батарейками згідно з існуючими правилами, їх потрібно утилізувати на спеціально призначених для цього підприємствах. Правда, такий процес дуже дорогий і мало практикується. Проте є можливість зменшити шкоду для навколишнього нас середовища. Просто візьміть всі непотрібні батарейки і віднесіть їх в пункт утилізації. Таким чином, ви зможете хоч якось зменшити шкоду природі.
Ситуація з утилізацією батарейок дещо краща ніж з лампами, кількість компаній та організацій які займаються збором відпрацьованих батарейок, постійно зростає. Що стосується утилізації люмінесцентних ламп в Україні, то цей процес знаходиться на початковій стадії розвитку, в деяких магазинах можна вже побачити контейнери для використаних ртутновмісних ламп. Будемо надіятись з часом в Україні буде достатньо пунктів утилізації батарейок та ламп і для мешканців України стане звичкою відвідувати такі пункти.
Зав. відділенням епідеміологічного нагляду (спостереження)
та профілактики неінфекційних захворювань Василь КОЗОВИЙ
